Cивiють в туманах тополi

Сивіють в туманах тополі
І чистого неба блакить.
Гуркоче вітрисько у полі,
До сонця неначе летить.

Скидають дерева листочки,
Чудуються сонцем птахи.
Й лісів зеленіють шматочки,
Чорніють,дороги-шляхи.

Пустою дорогою осінь,
Ступає уже в холоди.
На платті яскравім намисто,
З джерельно-святої води.

Кришталь у її черевичках,
Чудові квітки у вінку.
Рум'янець здоровий на щічках,
Красуню зустрів я таку.

Сивіють в туманах тополі
І чистого неба блакить...
Горіла,горіла бажанням,
Й спинилась,неначе на мить.
   (Понкратова.О.В.)


Рецензии