по рiзнi боки одноi рiчки...
...річка мрій набагато вужча, а ніж річка пам’яті…
перепливаючи її, я дивлюсь на світ новими очима –
людини, що спала до нині… скипає час у голові,
а за екраном безлюддя метушливі тіні шукають Небо –
безжурну дорогу до себе крізь постійні перешкоди
оббиваючи пороги домівок на різних берегах
сподіваючись на милість Долі, та Божу милість…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114103008627
Свидетельство о публикации №114103008627
Рецензии
