Живi Карпати

Далекий Верше,
Хмар підпоро!
Величний, вперше
Бачу гори
Краси казкової такої,
Ті височини, ріки твої,
Смереки пахощі духмяні,
Заходи сонця полум’яні.
На їх тлі вигляда єдино
Принади лісу й полонини,
Що барзо стрімко в серце линуть!
************************
Сиджу на Камені Вухатім,
Немов на ящері крилатім,
Що хижо дивиться в долину,
А звідти мла вечірня лине…
Враз вчув нечувану раніше
Чугайстра пісню войовничу:
Він вів з собою Ніч і Зорі,
А їх чимало – ціле море!
За роги Місяць вів яскравий
І...Тишу, горам на потраву…
Вмить Щезник Тишу обірвав:
Він то співав, то реготав
Пустившись в ігри пустотливі:
Він легінів водив до прірви.
У лісі Мавки зібрались,
За руки з Хухами взялись
І нумо вкупі танцювати –
Чугайстра-Діда дратувати
Та грати в хованки із ним –
Бо вічність дошкуляє їм.
*************************
Прокинувсь ранок препрекрасний,
Й сховалась, до кудла мов ласка,
Нічна жива карпатська Казка.