Море, ранковий етюд

 Яке казкове море до схід сонця!
Яке задумливе, пастельні кольори
Допоки відчиня зоря віконце,
- Це неповторний, гідний пензля колорит!
Легкий багрянець, фіолетова лазур
У золото убраний пінний гребінь,
Ультрамарин прозорий, не нав’язливий пурпур,
Скрекочуть чайки і турбують щебінь...
На морі штиль, тут вранці не буває гріз,
Я думкою у далину полину,
Та як подумаю про Україну,
- Не море бачу, - очі, повні сліз… 


Рецензии
Неосяжна глибина! Море...Ранковий етюд... Дивовижне поєднання поетичного слова з поглядом художника!Дуже сподобалось! З теплом душi,

Евгения Зинченко   21.11.2014 06:06     Заявить о нарушении