Я знаю прийде час пророчий,
Засяє сонце з понад хмар,
Про все твої промовлять очі,
В життя додавши світлих барв.
Коли це буде я не знаю,
І не спішу вперед життя,
Бо раз немає слів навзаєм,
Мої лиш в пустоту летять.
Життя красиве та цікаве,
А доля знає , де й коли,
Будемо знову пити каву,
Розлуки виливши полин.
Вдихаючи осінній вітер,
Питаю в неба, де ж зима,
Коли про все скаже не твіттер,
А очі в очі, ти сама.
Я знаю прийде час пророчий
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2014
Свидетельство о публикации №114102804543
Свидетельство о публикации №114102804543
Рецензии