Щосекунди дивлюся в вікно,
Лиш потоки холодного вітру лоскочуть,
Як терпіть, що воно
Не показує того, що хочу.
Я дивлюся туди, де стояли,
Де прощались востаннє і перший раз,
Того дня так до болю мало,
Мало тисяч тих сказаних фраз.
Я так хочу тебе обіймати,
І вдихати на повні легені,
Хочу щастя тобі підсипАти,
Щоб бриніли від нього кишені.
Хочу очі твої цілувати,
Хочу вкрасти для себе твій погляд.
І ніколи не буде багато,
Того часу, коли ти поряд.
Ти сидиш так далеко від мене
І не чутно як б'ється серце.
Я дитя ще - наївне , зелене,
Але щось вже з середини рветься.
Я не знаю як це передати,
Тут так холодно тихо і страшно
Я по склу олівце малювати
Буду щось неземне і справжнє.
Буду дихати словом "кохаю",
Буду вірити в кожен погляд,
Я тебе до останку вдихаю,
Ти тут, поряд, ти поряд.
25 10 14
© Copyright: Марта Пройслер, 2014
Свидетельство о публикации №114102810686
Свидетельство о публикации №114102810686
Рецензии