Шляхи незвiданi твоi...
Бути заручником в подій,
Краще пісень гарних співати,
Та жити мирно серед мрій.
Та діточок щоб колисати,
У тиші вдома, без війни
І щоб за грати не сідати,
Не стати в’язнем без вини.
Та непотрыбно воювати,
Не в пекло лізти у двобій
Життя навіщо віддавати?
Летіти до зірок мерщій…
Коханим дарувати квіти,
Щоб панувала лиш любов,
Світанкам тільки і радіти,
Щоб не лилась на землю кров.
Врятуй нас Боже, та помилуй,
Продовж, якщо можливо дні,
Ми істину вже й зрозуміли,
Шляхи незвідані твої…
Автор Геннадій Сівак.
21 жовтня 2014 року.
Свидетельство о публикации №114102600272
З повагою.
Орехова Галина Григорьевна 27.10.2014 13:52 Заявить о нарушении