Чаклунка - ос1нь
Й почала прикрашати світ.
А сонце й нічка їй допомагали
Лишати навкруги чарівний слід.
Сюди накинула бурштинове намисто,
А капелюшок золотий - туди.
Ось тут з'явилася пурпурная мережка-
Сонячні промені її сплелИ.
А зранку листя з шурхотом злітає.
Вітер запрошує його в танок.
То вверх здійме, додолу опускає,
Мов кошеня клубок ниток.
Що миті, дня і року все змінюється навкруги.
Та гострота не гасне. Захоплюємось ми завжди.
Свидетельство о публикации №114102610857
Мені дуже сподобався ваш вірш. Всі (або переважна більшість), не долюблюють Осінь за її примхи, але у вашому вірші ввдчувається неабияка любов до цієї пори року.
З повагою до Вас, Оксана, м.Львів.
Оксана Олейник Львов 02.12.2016 00:14 Заявить о нарушении
Татьяна Мазарова 07.01.2017 09:28 Заявить о нарушении