Ми виринаем у буття

Ми виринаєм  у буття
Із снів безсонь і забуття
Ми виринаєм  на коні.
Хтось неприємно вражені.
Їжак-чарівник.
Ліс пожовк, промок дощами
І наскрізь пропах грибами,
Бо крізь хмарність дощову
Сонце бавило траву.


Рецензии