***

стягнула усе до свого дому,
старі проблеми і трошки щастя ,
несеш за плечима столітню втому,
боїшся впасти, впасти,впасти..

мовчати: ні слова, ні звуку,
маленькі пилинки сідають на плечі
й ніщо не замінить ще рідного стуку,
коли навіть викинеш всі його речі.


Рецензии