i нас не мине...

 
…злипаються вічі тремтіння сльозами,
нещадно б’ють серце журливі думки
розлукою дихає ніч по між нами,
то чублять знов тишу минулі сварки –
душа захлинається пам’яті болем,
зірок мерехтіння зізнання римують,
у тій завірюсі юрмиться безсоння
серця в однім напрямку наші веслують,
нестримне спалахує вогнище знову 
ніяк неминучої нас двох Любові!..


Рецензии