Берегиня. 15-те, травень

   
        (слово до тих, хто має бути лицарем)

Скільки літ живемо – чом в душі негостинно?
   Є у сущих матуся, бабуся, дружина,
   Нас вони бережуть і життя стережуть,
   І наповнюють денність людини;
   Всі турботи земні у жіночих руках,
   Через голод  і війни, й руїни…
   Вона витерпить все із любов’ю  в очах
   Від одвічних часів і донині,
   Тож даремно забуто у суєтних днях
   Слово вірне, святе – БЕРЕГИНЯ!

          Всі поети землі Їй співайте пісні,
          В Ній – життя і замрії, і казка!..
          То чому ж забуваєм в марноті своїй
          Її тугу і пісню, і ласку?

Всі багатства землі покладу я до ніг, –
Жінко-мати, візьми ці корали!
Щоб у скрині душі для прийдешніх століть,
Для майбутніх землян зберігала.
          Живемо ми усі – лиш із вдячності Їй,
          Берегині людського начала.
          Це Вона народила й заповнила світ,
          Гіркопрацею землю вквітчала.
    Вона Думою-Мрією оберігала завжди,
    хоча бурі свинцеві не з волі Її вирували…
    Нас Вона зберегла б,
    віднесла, відвела б від біди, –
    але світ чоловічий ховавсь за металом забрала…

Ось тому повертаю вам пам'ять Її
В ваші душі, земляни-мужчини,
Щоб приборкали гнів і садили гаї,
І співали ви для  Берегині.

           Чим живуть Її дні – Берегині землі,
           Берегині добра  і людського творіння?
           Чи зробили хоч щось за велінням Її,
           Чи ховаєтесь знов у своє животіння?
    Куди б доля лиха не кидала в житті,
Пам’ятайте ви милих обличчя,
Їх любов збереже на земному путі
Ваші звершення, думи й величчя.
    Озирніться, верніться на батьків поріг,
Звідки Доля у світ виряджала,
Там життя оберіг – Берегині пиріг,
Там вам Мати на стіл накривала;
    Оберіг – то подвір'я, де в світ увійшли,
Де дитинство цвіло рушниково,
Де осіння сльота, злі вітри де мели,
Але більше там – днин  веселкових:
    Там і мова дзвінка, і тополя струнка,
    І в хлібині – сльозини-зернини,
    І пісні Кобзареві, і постіль м'яка,
    Все у світі – то від Берегині.
    Все, що маєте ви у оселях своїх,
    Все прийшло у ваш дім від Богині,
    Від любови Її! – лише так говори!..
    І низенько вклонись Берегині.