С льськ мотиви
** із забутого: повсякденне, святеє…
Хлібину батько крає над борщем
навпіл;
до того охрестив зі споду тричі,
а я вдивлявся у його обличчя
й сакральність дійства засівала в душу щем
до холодку…
а скибки над борщем
він краяв ніжно, свято, ритуально,
і це виходило набожно і повчально,
на все життя осмисленим взірцем.
До його миски сипались крихтини –
небесної роси життя благословіння,
і в цьому дійстві – Вічности веління,
Любов до Праці і людського вміння
Господаря, шановної людини.
Не завше ми так ставимось до нього,
до найціннішого здобутку на землі:
скибки жбурляють діточки малі,
а підростуть – і буханці під ноги!..
А скільки праці вкладено у Хліб,
допоки в хату зайде ця Святиня!
Ти мусиш знати, якщо ти – людина,
чого нам вартий Золотавий Сніп.
( у докір «ситим» сімдесятим…)
© Copyright: Леонид Клёсов, 2014
Свидетельство о публикации №114102405388
Свидетельство о публикации №114102405388
Рецензии