Твої мрії розіп*яті сьогодні вп*яте.
Ти вже скурила сигарет тридцять.
Одну за одно. Без упину.
Десь гинуть люди.
Пошесті, повені, війна на Сході.
Потроху звикаєш до втрат.
Страта пройшла успішно.
Кажуть, що його серце
Потім тягали собаки.
А тобі так байдуже стало,
Що навіть не плакала.
Цитуєш у пустоту його вірші
Та фрази із Біблії.
Останнє вже зайве.
Свого Бога ти відреклась
Ще до крику третьго півня.
Все так дивно,
Ніби втрапила до країни чудес чи Нарнії.
Намагання втечі від себе марні.
Кого ти хочеш обдурити, дівчинко?
Той квітень в тобі ще цвіте.
А ти махнула рукою. Не помічаєш.
Не хочеш. Ночами в подушку виєш.
Та більше не мрієш.
За вікнами крики. чути вибухи.
Твоя ж голова розривається від думок.
Самотність стане твоїм другим "я".
Неси свій хрест до Голгофи. Сама.
24. 10. 14
© Copyright: Алла Паранойя, 2014
Свидетельство о публикации №114102401257
Свидетельство о публикации №114102401257
Рецензии