Смотрим взглядом недвижным и мертвым перевод на ук

* * * (Анна Баркова, http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=page&num=11639)

Смотрим взглядом недвижным и мертвым,
Словно сил неизвестных рабы,
Мы, изгнавшие бога и черта
Из чудовищной нашей судьбы.
И желанья и чувства на свете
Были прочны, как дедовский дом,
Оттого, словно малые дети,
Наши предки играли с огнем.
День весенний был мягок и розов,
Весь — надежда, и весь — любовь.
А от наших лихих морозов
И уста леденеют и кровь.
Красоту, закаты и право —
Все в одном схоронили гробу,
Только хлеба кусок кровавый
Разрешит мировую судьбу.
Нет ни бога, ни черта отныне
У нагих обреченных племен,
И смеемся в мертвой пустыне
Мертвым смехом библейских времен

1931

*** (вільний переклад П.Голубкова)

Мертвим поглядом дивимся вкотре,
Наче сил невідомих раби,
Ми, що, вигнавши й бога, і чорта
З долі, - все ж не уникли ганьби.

Почуття всі й бажання на світі,
Як дідівський міцні були дім,
Наші предки, немов малі діти,
Як з вогнем, грали з часом своїм.

День весняний, м'який - був  так «розов»,
Весь – надія він був, весь - любов.
Від лихих сьогоденних морозів -
І вуста леденіють, і кров.

І красу, й захід сонця, і право -
Все в одній схоронили труні,
Тільки хліба шматочок кривавий
Долю Світу вершить в наші дні.

І ні бога, ні чорта, ні стелі
У приречених голих рабів,
І сміємося в мертвій пустелі
Мертвим сміхом біблійних часів.