Вже осiнь - красуня у край мiй прийшла
Численні скарби у комори поклала.
З любов’ю навколо усе обійшла,
З молитвою Божою нам допомагала.
Доносить здаля шурхіт палих листків,
В них бабине літо мрійливо витає.
Ще трохи, й огорне струмками дощів,
В магічному сяйві життя знов заграє.
Краплинки дощу забринять безупин,
Їх прийме в обійми притихла землиця.
І руки натруджені схочуть спочить,
І щастям засяють усміхнені лиця.
Нас осінь чарує у барвах своїх,
І править душевно гостинний свій бал.
А промені сонця такі золоті,
А крик журавлиний – відльоту сигнал...
Свидетельство о публикации №114102202218