за покликом...

…одчаклувала ніч,
я й не помітив:
як зайнялась видіннями
самотніх снів – душа,
відволікається
на поклик Неба?..
в блаженному молінні
де шаруділи мрії
хтось відбирає тишу,
без обіцянок, гри,
у вірі до побачень
думки вирують
і пробуджують в мені
Любов величну
мого серця, щоб я його
віддав тобі!..


Рецензии