скомканное - Из М. Метелецкой

            Поэтический  перевод  с  украинского: http://www.stihi.ru/2013/08/03/7733


Так  скомкан  день...  и  словно  шум  в  ракушке,
Я  слышу  рокот  улицы  больной,
И  ангел  –  мой  хранитель  неземной  –
Нашёптывает  мне  советы:  –  Слушай!  –

Про  то,  что  боль  –  противовес  терпенью,
И  не  кровит  затянутый  рубец,
А  все  обиды  схлынут  наконец,
Благодаря  Отца  благословенью...

А  уж  когда  увязнешь  в  тине  грусти,
Отрезанное  не  пришить,  оставь...
Ты  лучше  будущим  живи...  уста
врачуя  пряным  цветом  красной  руты...

   
             Оригинал:
          Зiбгався день.
       Маргарита Метелецкая


Зібгався день...І знову, як у мушлі,
Я чую рокіт вулиці сумний,
І ангел - мій хранитель неземний,
Нашіптує в пітьмі поради слушні,

Про те, що біль - виважує терпіння,
І не кровить задавнений рубець,
І всі образи зводить нанівець
Нове у Божий день благословіння...

А вже коли засмоктує засмута,
Відрізане доточувать покинь...
І краще у прийдешньому спочинь,
Підносячи до уст червону руту...