Осiннiй гол! Перевод Светланы Груздевой

Зібране листя безкриле у купи.
Вітер футболить каштанчика м'яч,
Хоче загнати у пріле підступно,
Тільки невдача, бо спостерігач
Ніби в дитинсто впадае і ловить
М'яч під кросівок: ще мить й буде гол!
Врешті -  у туфельку цілить раптово,
Очі  - в асфальт, над усім - ореол
Милого янгола... Вибачень стільки ж,
Скільки каштанчиків поряд лежить.
Жінка-лебідка, струнка, ще й на шпильках,
Світле волосся плететься в вужі,
Погляд блакиті осіннього неба!
Канув у ньому, чи може взлетів?
Все б розповів їй про душу, про себе!
Як же почати: на "Ви" чи на "ти"?
Доки у роздумах був - диво зникло!
Чистий асфальт божеволів та млів
Від каблучків, і луна, мов музика,
Грала в повітрі мрійливий мотив...

Перевод Светланы Груздевой - http://www.stihi.ru/2014/10/21/7880

Собраны листья бескрылые в кучу.
Ветер футболит каштанчика мяч,
В прелое хочет впечатать преступно,
Но – неудача!.. Прохожий – хоть плачь, –
Словно бы в детство впадает и ловит
Мяч под кроссовкой: вот-вот будет гол!
Вдруг прямо в туфельку целит толково,
Очи – в асфальт, надо всем – ореол
Милого ангела…а  извинений!.. –
Сколько каштанчиков рядом лежит.
Женщина-лебедь, стройна, словно феи,
Локоны света плетутся в ужи,
Взгляд – что лазурь предосеннего неба.
Канул ты в нём или, может, взлетел?
Душу открыл бы ей всю, даже небыль…
Как обратиться:  на «Вы» б захотел
Или на «ты»?.. ну, а диво исчезло!..
Чистый асфальт обезумел  и млел
От каблучков…и Луна бесполезно
Пела мотивчик – была не у дел…