у вогнi почуття...
…упекло сонце поглядом серце,
і вогнем снів душа зайнялася
в небо рватися стала душа,
не завдала, ні болю, ні втрат
долі загублена стежка у світ,
більше зради не знає ж бо, ні!
десь у відгомоні стомлених мрій
перепинаючи навхрест мене
пам'ять лишилася цілим життям
не випускаючи Віри із рук
помсти не знаю, бо ж я люблю
навіть крізь сонце, крізь сон забуття
падаю словом, голосом дзвону
опам’ятатись от щастя не хочу…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114102008352
Свидетельство о публикации №114102008352
Рецензии