Помаранчевий настрій десь у моїй душі
Закриває долонею очі й говорить пошепки:
"Знаеш, падають з неба зорі не тільки вночі,
Люди цілодобово змінюються на прочерки."
Апельсиновий колір духмяно мене зігрів,
Розповів кілька жартів про осінь з її палітрою...
І на мене, залізну, немов щось гаряче пролив,
Заіржавів мій панцир та стала у мить привітною.
"І не треба в собі тримати навалу слів,
Ти, - казав він, - не будь до себе настільки суворою.
Бо інакше б не чула мене серед сірих тонів,
І це я тобі кажу, як колір кольору".
Помаранчевий настр й
© Copyright: Алина Гловацкая, 2014
Свидетельство о публикации №114102007510
Свидетельство о публикации №114102007510
Рецензии
