Мені сьогодні сон наснився,
Що ніби двоє: він, вона…
Що він на неї так дивився…
Дивився, але із-даля…
Дивився так, ніби його вона,
Дивився і очей не опускав,
Ну, а вона - вона сумна…
Чому така – він добре знав…
Прощальний погляд слізний,
У кожного своє життя…
Очей цілунок непомітний,ніжний.
Прощай! Хороший мій, прощай…
А в тих очах весь сум кохання,
У тих очах стальна рішучість,
У них і щастя, і страждання,
І сила волі... тільки штучна…
Такий сьогодні сон наснився,
І ніби, я, ото у сні була…
Мені здалось - це ти дивився,
І знав , чому душа сумна…
Ти снишся мен
© Copyright: Виталина Кузьмыч, 2014
Свидетельство о публикации №114102006515
Свидетельство о публикации №114102006515
Рецензии