верби кучерявi
Низько, верби кучерявi,
над ставком схилились.
В воду, чисту та дзеркальну,
цiлий день дивились.
На вiтру чесали коси,
нiжно шелестiли.
Мiж собою розмовляли,
тихо шепотiли.
Завiтала до них осiнь,
в жовтi сукнi вдiла.
Довгi коси кучерявi,
дощиком помила.
Як дiвчата, в нових сукнях,
верби красувались.
Пiд пiснi легкого вiтру,
чарiвно хитались.
Свидетельство о публикации №114102010073