Наше щастя поруч з нами!

На сьогоднішній день більшість людей не знає відповіді на питання: «А чи почуваєте ви себе щасливими?». Саме так, більшість людей не почувають себе щасливими, тобто вони не відчувають себе повноцінними людьми. Це робить людину закомплексованою та замкнутою в собі.
  На мою думку, щастя – це коли в тебе на душі спокій та гармонія, самовпевненіть та Божественна іскра, іскра, що може стати полум’ям всепоглинаючого кохання. Але ж може бути і навпаки, коли цю іскру погасе у собі жадібність і скнарство. Тоді ця людина стає «черствою».  Вона перестає бачити цей світ у кольорових барвах, бачить лише чорне і біле. Ніякого різноманіття, ніяких змін, лише вузьке бачення світу, лише життя заради існування. Таке життя не призводить до щасливого кінця чи «доброї» старості, як вважає більшість спільноти, таке життя втрачає сенс, втрачає  вартість і цінність.
    Лише на «порозі» літ, людина пізнає всі тонкощі, всі нюанси та помилки, що були скоєнні протягом «пустого» життя і лише тоді розуміє, що нічого вже не вдієш. Людина, що бачить та признає свої помилки – мудра людина. А людина, що кається – прощенна людина. Саме у «літньому» віці люди розуміють, що щастя  - це невід’ємна частина життя і що воно завжди було десь поруч, життя, що написане та передбачене однією Рукою, що залежить від твого наступного чи теперішнього рішення.
    Щастя – це коли ти живеш не в соціумі, а соціум крутиться навколо тебе.
Щастя – це коли ти насолоджуєшся кожною миттю, кожним ковтком повітря,  купаєшся в кожній краплині цієї могутньої та глибокої ріки під назвою життя.
Щастя – це коли тебе оточують люди, що дають тобі енергію,  що пливе в нескінченний потік, велику ріку, безмежний океан, де ти лише крапля, але та, що може змінити світ.