Напилися дурманами мрii
Наче квітка чудово цвіте.
Від розмови також до надії,
Без надії- ні се і ні те.
Заховатись в скарлупці покою,
Тихим шумом в полеміці слів.
Не скоривсь,говорили з тобою,
Так,аж погляд твій наче горів.
В перепалках,розмовах гарячих,
Від дискуссій до тяжких часів.
Розмовляли з тобою неначе,
Важливіше було над усім.
Напилися дурманами мрії,
Тихий подих розмов на межі.
Стихли всі,зупинятись не вмієм,
Тай ховатись не вмієм в душі.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №114101904560