живим сподiвання...
…одягнена в чорне
по вулицям ходить
розпутниця-ніч
в безсонні безмовнім
від дому до дому
байдужно,
немов би
помітно
з утоми
покірлива долі,
в очах її зорі,
світи безкінечні
в бездоннім молінні,
манливо-мінливі
в таємнім риданні
пливуть собі безвісті
далі,
все далі
сповняючи серце
одним сподіванням:
зустріти б в потоці життя
дні кохання…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114101902032
Свидетельство о публикации №114101902032
Рецензии