Вероника Тушнова-Хват Вiйна Перевод 3

Спокійний вечір - по-осінньому імлистий,
В мереживах дерев не чути спів птахів.
Безлюдна вулиця… Останнє жовте листя
Уносить  вітер у країну вічних снів.

Улюблена осінняя пора.
На хмарах – із бузку вирують бліки,
В калюжах світлих – облаштунки із сріблА,
І над землею – спокій… Ані крику.

Та як брехливо все: і тиша ця,
Й м'який полог з тих хмаринок ниток ...
В обличчя наші пильно  дивиться ВІЙНА
Порожніми очами мертвих вікон…

****************************************
ОРИГИНАЛ:

Спокойный вечер пасмурен и мглист.
Не слышно птиц среди древесных кружев.
Пустынна улица. Последний ржавый лист
В морозном воздухе легчайший ветер кружит.

Любимая осенняя пора.
На облаках - сиреневые блики,
На светлых лужицах каемка серебра,
И над землей - покой, безмерный и великий.

Как лживо все: и эта тишина,
И мягкий полог облачных волокон...
Как пристально в глаза людей война
Глядит пустыми впадинами окон.


фото из Сети: Славянск,Украина 2014