Зустрiлись долi

Зачепило серце, зачепило…
Твої уста торкнулися моїх.
Мені від щастя дух перехопило,
Який це був солодкий, ніжний гріх…

Зустрілись, наче в сні, обидві долі,
Блукали довго десь вони в світах.
Стояли боязко і були, наче голі,
Лише вогонь горів в розгублених очах.

Тіла тулились в трепеті щасливім…
Який до нього був далекий шлях!
І наш роман у вирії бурхливім
Злетів у небо, наче синій птах.

Не відлітай, залишся ще на трохи,
Самотні й довгі були в нас роки.
Не відлітай і не пади в безодню,
Час виправляти наші помилки.


Рецензии
Дуже сподобався Ваш вірш. Він звучить наче пісня...

Бурчак Ворожбянский   18.10.2014 15:43     Заявить о нарушении
Щиро вам дякую!

Галина Яковлева Украина   19.10.2014 20:15   Заявить о нарушении