Ридають верби над рiкою

Ридають верби над рікою
І сумно вечоріє ніч
Серденько крається журбою
З чола стіка кривавий піт.

Летять думки,у вир,стрілою
Пронизують багато літ.
Частенько так бува зі мною:
Туман вкрива життя і зір.

Немов шулікою літають
Над головою вороги.
Серденько навпіл розривають
Не вистача мені снаги.

Душа болить,душа стенає
Й до Бога линуть молитви.
Та Він й без слів все добре знає
Про мої немочі й думки.

І простяга до мене руки
І розганя життєві хмари.
Зникають воріженьки -круки,
Немовби нелюди-примари.

Ось так Він ніжно і дбайливо
  Піклується про діточок.
Їх захища,немовби ниву,
 Від громовиць і від хмарок.

Слава Тобі!!!мій Бог!!!Мій Отче!!!
Що ти від лиха захищаєш.
Від радості душа тріпоче,
Хвалу Творцю вона співає.
               
               
               

               


               


Рецензии
Бог любит каждого из нас,
Его любовь - безмерна!
Он с нами каждый день и час,
Без тени перемены.
Его теплом мы все согреты -
Прославим Господа за это!
Благодарю, Валюша, за твои стихи!
Читаю и радуюсь, находя созвучие в душе.
Благословений!!! С самыми тёплыми чувствами,

Анастасия Арвада   24.10.2014 10:15     Заявить о нарушении
Звучит мотив и я пою,
Вслед кто-то песню подхватил.
И вот уже в другом краю
Поет душа как Бог велик.

Левиа   24.10.2014 21:32   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.