***

Як і кожна жінка,
Я- про щастя мрію.
Крізь зневіри ріки,
Я - несу надію.

А вітри холодні
Дмуть мені у спину...
Холодять долоні,
Ждуть мого загину.

Я ж свою надію
Не віддам нікому.
Здаватись не вмію,
Хоч і чую втому.

Хоч і чую втому
Та ще ходять ноги
Пронесу надію,
Крізь усі тривоги.

Як і кожна жінка,
Про кохання мрію...
Бо без нього в світі
Не живеш - жеврієш.


Рецензии
Очень люблю это твоё стихотворение!!! Вдохновения тебе!!!Удач!!!! СЧАСТЬЯ!

Дьяченко Елена Валерьевна   30.06.2015 05:18     Заявить о нарушении
Леночка, благодарю за теплые слова!

Оксана Малиновская 2   30.06.2015 21:59   Заявить о нарушении