Борей
http://www.stihi.ru/2014/06/25/6425
Ти не смій, чуєш, навіть не смій
Від сьогодні слова про кохання казати!
З пам’яті їх витирає Борей, наче з вій, -
Туш… та краплі дощу… не бажаючих йти в каземати.
Місто мерзне. Коні стальні і дерева… листочки…
В клітках з бетону змерзають двоногі та голі.
Липень – точно! Мають зайці від Сонця гулять по місточках…
Замість Зефіру, - Борею потрібно «спасибі» та долі.
У душі’ - дуже темно: графітом затягнуте небо.
Замальоване чорними рисками… Щедро, з любов’ю!
Про кохання - ні слова, від за’раз – не треба…
Лишень жменю тепла і побути у стані спокою…
Поет ХХ сторіччя. с. Торгановичі 17 жовтня 2014
Свидетельство о публикации №114101703240
И удачи вам в написании " Старой Груши", поисках спосоров та залов. Я верю, что у Вас все получится!!!
С теплом!
Сандра Шварца 17.10.2014 13:59 Заявить о нарушении