Я пішов у районну лікарню.
В палаті номер два
моя краля лежала така гарна,
мила, ніби жива.
Нехай бог її душу прощає,
а я простив торік.
Понад ким іще свічку тримає
такий файний, як я, чоловік?
Як помру, так мене поховайте -
одягніть в галіфе й картуза
та червону картату краватку,
аби янгол пізнав в небесах.
І нехай шулєра повісять
на труну козирний туз,
хай жінки покохають гармоніста
коли він заграє блюз.
І налийте горілки злидарям,
роздайте дітям срібних рублів.
Дванадцять хлопців пішли на цвинтар,
одинадцять вернулись домів.
Блюз районно л карн
© Copyright: Александр Маринич, 2014
Свидетельство о публикации №114101700316
Свидетельство о публикации №114101700316
Рецензии