Восени
парним неначе молоком –
і враз побачив ясени
й вузеньку стежку за селом.
Тією стежкою колись
пішов у світ без вороття,
і з тих часів переплелись
усі стежки мого життя…
Отож думки хоч як жени,
а я стою мов за селом –
їм кусень хліба восени
і запиваю молоком.
Свидетельство о публикации №114101609363