натхнення не мара...
думки у слова запрягає безсоння,
у мові зізнання щастя знаходить
від вчора до завтра без Віри сьогодні
розбійничий сон викрадає тебе…
душа похмеляється стомленим болем
торкається полум’я, спалює вщент
в ніч плачучу воском обідрану долю
з вітрами наруги, розлуки дощем
в сні марить душа не пітьмою, тобою…
Свидетельство о публикации №114101607349