Ночью был дождь, спокойный, легкий, тихий...

Александр Афонин 4
Вночі був дощ, спокійний, легкий, тихий,
Неначе плач дитини уві сні.
І дощик цей — він не ознака лиха,
А спогад про минулі теплі дні.
Вони ідуть від нас кудись далеко,
В чужі і незнайомі нам краї.
Мабуть, туди, куди летять лелеки
І забирають радощі свої.
Ті вересневі сонячні світанки
І теплі, не осінні, вечори,
І горобини в жовтих вишиванках,
Що зараз, мов дівчата на порі.
А залишають вранішні тумани
Й тонесенький в калюжах перший лід.
Й багряний клен листком передостаннім
Сьогодні теплим дням махає вслід


© Copyright: Александр Афонин 4, 2014
Свидетельство о публикации №114101604031
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Александр Афонин 4
Рецензии
Написать рецензию
Трішки сумна, та яка гарна осінь у вишиванках!

Наталья Сытник   16.10.2014 20:59   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Александр Афонин 4