Мене до тебе вабить твоя душі краса,
Можливо, хтось її, приховану, не бачить.
Тебе в життя моє послали небеса,
І це для мене так багато значить.
В душі моїй живе твоя душа,
Але ж бува, що десь вона зникає.
Я знов тоді дивлюся в небеса,
І з поглядом німим її шукаю…
Напевно, спокій тільки у казках,
По правді, я його не хочу.
Мені би краще віднайти в світах
Шалену пристрасть і любов пророчу.
Полин-трава, так гірко обпікає,
Любисток утішає серце чарами.
Лише моя поранена душа
Твою чекає в небі поміж хмарами…
В мойiй душi живе твоя душа
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114101603272
Свидетельство о публикации №114101603272
Рецензии