Прогрес 21 стол ття

І це все в двадцять першому столітті:
Комп"ютери і технології новітні,
Звязок мобільний, телевізор плазма,
А homo sapiens доходить до маразму.
До втрати глузду ,до ідіотизму,
До аморальності, брехні, сепаратизму,
До жаги жить в багатстві і розкоші
Та до продажності і до війни за гроші.
За владу битва й політичні протиріччя
Відкинули людей в середньовіччя.
Амбіції безмірні лиш на шкоду
Не властьімущим, а на жаль, народу.

В нестримній гонці ми дійшли до цього,
Бо не лишилось місця для святого
А ні в серцях, ні в головах, ні в душах.
Тому й вдалося до основ "розрушить"
Все цінне, що діди й батьки надбали,
Що працею тяжкою здобували.
І на просторах неньки України
В полях - бур"ян, заводи - у руїнах.
Щось продали, щось - просто зруйнували,
А щось - за безцінь приватизували
Спритні ділки, "в законі" мародери
І недоторкані міліардери,
"Кришовані" хто кумом, батьком, братом,
Хто депутатським найнадійнішим мандатом.

І нова наша влада тріумфує,
Піднесено-захоплено звітує,
Що в Україні ВВП зростає,
Хоч економіка й занепадає,
А криза заповзає в усі сфери
Та дивом омина міліонерів.
Законотворці у рожевих окулярах
Реформи роблять, пишуть циркуляри,
Попри війну, зростання цін, все сміливіше
Твердять, що жити стало краще, веселіше.

То не для них гірка реальність без прикрас:
Зруйнований, в щент знищений Донбас,
Що від війни простий народ страждає,
А слуг народних лихо оминає.
Сумна картина, не весела -
Відрізані від світу села
І транспортно й інформаційно...
Не визнаються офіційно
Людські проблеми ці глобальні
Та, що народ сільський реально
Не забезпечений медично
Ні соціально, ні юридично...

У виборів напередодні
Вірні собі і "благородні"
Народні слуги, нахабно-ниці,
Дірватись щоб до годівниці,
Цинічно-бридко, не ліниво,
Направо, прямо і наліво
Та безсоромно, як уміють,
Обіцянками щедро сіють,
Огидно грають та гендлюють,
Електорат, хто чим, купують,
Про те, що брешуть,твердо знають,
Та обіцяють... обіцяють...
І не зважають,що при владі
Роками вже сидять у Раді,
І щоб країна процвітала,
Зробить це досить шансів мали.


Мораль: Як бачимо: брехливому виду нема ні сорому, ні стиду,
                Бо вводячи народ в оману, працюють на свої кармани
                Та агітують,мов скажені, набити щоб свої кишені.

                14.10.2014