Померла мати. 10. 10. 14 18. 00
Померла мати.
Бiль, бiль, бiль!..
Нема наснаги та надii.
Годинник зупинив свiй бiй.
Невже всi вичерпанi дii?..
Чи це остання
Дiя?!.. Так,
Ця дiя – смерть – вона остання.
(Був навеснi менi натяк…)
Тож тепер марнi всi питання.
Ми не чекали.
Нi, нi, нi!..
Нам було соромно чекати,
Вона ж згорала, як в огнi,
Бо смерть не згiдна зволiкати!..
Останнiй день,
Остання мить,
Останнiй подих … i осiла!..
I навiть тiло не тремтить,
Кудись подiлась тая сила!..
Пробач,
Мамусенька, пробач,
Мене пробач – не був я поруч,
З небес бiду нашу побач,
Ти – бiля Бога i праворуч!..
Твоє страждання
Я прийму,
Хоч не такi, я ти приймала!..
Невже тебе не обiйму?..
Хiба таких страждань замало?!..
Тебе торкнувся –
Немов лiд!..
А в хатi тепло, дихать нiчим!..
Хiба ж цей бiлий саван – плед?..
Цей сон тривати буде вiчнiсть?..
Лишилось
Вiдео твоє,
Де ти для батька чистиш рибу…
Не сподiваюсь, що ти є,
Та припустити хочу нiби…
Тепер, де ти, там на хрестi
Твого життя, мамуся, дати…
Не цiнував хвилини тi,
А що б тепер за них вiддати?!..
15.10.14 (10.00-10.20)
Свидетельство о публикации №114101505321