Южный крест...

Сегодня, где-то в пять утра,
Я видел в небе Южный крест,
Там - и  Луна из серебра -
Два чуда из мирских чудес...


Величием наполнив высь
И таинством лучей-свечений,
Ведя свою, иную жизнь,
Играла гамма-излучений...


Какой масштаб, какой размах...
Мне не представить расстояний.
Как это всё - в Творца руках
И в памяти вселенских знаний.


Не перестанет возрастать
Поток загадок и вопросов -
Как можно было всё создать
И обойтись без перекосов...


Загадки миллиарды лет
Не открывают нам ответа,
Не нарушая свой обет -
Держать в секрете тайны света.


Виктор Семенюк

     ***
перевод - переклад

Марія Якубовська
За мотивами поезій Віктора Семенюка

Не спАлося: година п’ята ранку:
На небі хрест намалював Творець.
Луна із срібла розгойда фіранку –
Найвище диво – мудрості вінець.

Величність сяйво небесам дарує
Дивує іскор гама золота.
Безмежжя часу промайне не всує:
Оркестр із срібла крила розгорта.

Який масштаб, яке роздолля світу!
Дивується розпружена душа,
Яка живе з Завіту до Завіту:
Яка у вирій крильми поспіша.

Загадок рій дійма щораз частіше,
Не спиться знову – вже мільйони літ.
Великий світ свої клейноди пише –
Один Творець: доба, палеоліт.

Чи нам пізнати все дано?
Як щем епохи відчувати?
Життя іде – і все одно:
Нам таємниць не розгадати.

М.Я.