Стихли всі за столом,
Хто казав, зупинивсь…
І уже то не дім,
Голос чийсь наче грім,
Знов усі нахилили додолу чоло.
-
Що подумали в мить,
Коли голос замовк?
Як сказати без слів, —
По що дім чийсь горів?
Споряджати пішли. Упокій, нехай спить.
-
У вікно загляда
Жовтий осені стяг,
Листя пада в траву,
Наганяє журбу.
Білі хмари вгорі, мов чиясь борода.
-
Так красиво є знов,
Що повірить не сила
Про поранених й вбитих
Та зраджених тих,
Що в свої дев'ятнадцять зміняли любов
-
На заплющені очі…
Герой не вмирає,
Тихе лихо та пам'ять,
Де сотні вже сплять
І поранена з ночі береза не плаче.
Як сказати без слiв?
© Copyright: Игорь Стожар, 2014
Свидетельство о публикации №114101307420
Свидетельство о публикации №114101307420
Рецензии
Герои не умирают. Они дарят жизнь. Слава Украине! И матерям вырастившим таких сыновей. Потери наши невосполнимы,сколько талантливых и лучших детей полегло, отцов...
Лариса Барышникова 27.12.2014 11:11 • Заявить о нарушении
Лариса Барышникова 27.12.2014 11:11 • Заявить о нарушении
Герої дійсно не вмирають, вони живуть у нашій пам'яті, вони живуть у нас, з нами. Герої не мирають.
Игорь Стожар 28.12.2014 13:51 Заявить о нарушении
Игорь Стожар 28.12.2014 13:51 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.