Дуже швидкi наш конi...
Їм спокою не даємо,
Так біжить життя в погоні,
На серцях і душах щем…
Усі шляхи ведуть до неба,
Як скажений, час біжить,
Від землі, та до Ереба,
Підійде кінцева мить…
Коні віддані, та спритні,
На собі тримають нас,
Незважаючи, що літні,
Каганець життя не згас.
Не сумуйте, вболівайте,
Кличе нас небес блакить,
Не стріляйте, не вбивайте,
Та Господь усім простить…
Бережіть коней люб'язні,
Бо вони живуть для нас,
Ми на жаль в гріхах зав'язли,
Все перетворивши в фарс.
Автор Геннадій Сівак.
13 жовтня 2014 року.
Свидетельство о публикации №114101303318