Звечоріло. Горить світло
Я пішла доїть корову
Сіна вкинула у ясла
Годувальницю підмила
Із дійницею присіла
Аж тут світло погасили
Темрява хоч в око стрель
Я романтику включила
Так я свічку називаю
Для других це романтично
А для нас, то це біда
Курка з сідала злетіла
І романтику звалила
А романтика упала
Та ще й сіно підпалила
Моя Зорька з переляку
Вперлась прямо у дійницю
Зіпсувала молоко
Я пожежу загасила
Знову свічку запалила
Потім Зорьку насварила
На ній вила я побила
Ледве роги не скрутила
І правителів хвалила
Якби чули, то померли
Отакі і від душі
Гнула я їм матюки
Серце є і в горобця
Гідно жити маємо право
Тільки право те химерне
Десь задрипане блукає
Повертається до нас
Як ідемо голосувати
А як вибори пройшли
Сидіть дурні в темряві
Економно треба жити
Бо вже борг пора платити
Ми то дурні! А ви хто?
15 січня 2000 року
Дойка корови з романтикою
© Copyright: Екатерина Таратун, 2014
Свидетельство о публикации №114101107380
Свидетельство о публикации №114101107380
Рецензии