Зіграй мені ту колискову
Що я малою чула від верби
Злегка торкни ті струни-чари
Що все лунають в пам’яті мені
Осінній вітер падолистом
Гуляє вільно за стеклом
А я боюсь, занадто пізно
Співати пісню про любов
Пройшли літа, неначе річка
Бурхливу повінь пронесла
А я боюсь, боюсь з тобою
В житті зустрітись недарма
Нехай Господь, суддя над нами
Твою провину пробачає
І вічний спокій в небесній далі
Мені за муки обіцяє
То хай співає колискову
Стара верба, що край села,
І коси довгі розчеше
І в струни арфи заплете
25 вересня 1995 року
Зiграй менi ту колискову
© Copyright: Екатерина Таратун, 2014
Свидетельство о публикации №114101107302
Свидетельство о публикации №114101107302
Рецензии