Это снова Буратино
Насколько сильно я в тебя влюблен,
То неизвестно никому, и даже богу…
Ну не умею, не приучен падать в ноги.
Опять не в тему, снова не в струю?
С трудом воспринимаю едкий тон…
Не тот, не та, а, все-таки, люблю.
Сны посещал и посещает он,
А я своим присутствием лишь злю…
Да выключите этот патефон!
В зеницы загляните октябрю.
-----
Наскільки палко я тебе кохаю,
Повір на слово, не відомо й богу…
Не навчений, не вмію падать в ноги.
Що, знов не в тему, знову невпопад?
Їдкого тону зовім не сприймаю,
Про те, що я не той, давно вже знаю.
Він ідеал, немає в нього вад,
У снах твоїх він ангелом витає…
Та вимкни патефон той і готовся
Зирнути в золоті зіниці жовтня.
Свидетельство о публикации №114101000622