Не питай мене

            
 
Було все добре, наче у казці,
Період зльоту за крок до пастки,
Майбутні діти і вечір вдома -
Таке очікуване незнайоме.
Ми в ідеалі та в не реалі,
Разом завжди, казали ми «в парі»,
Роки з роками під еталони,
Тепер, -  в  безсонні ночі  прокльони

Приспів:

Не питай мене,  не питай, чи то була любов…
Не питай мене, не питай, це марно знов і знов…
Не питай мене, не питай, де вмерла наша любов
Не питай мене, не питай, все ясно, я пішов…

В полоні, чари твої надзвичайні,
В тумані марив, палили в спальні,
Здавалось все таким загадковим,
Букети квітів, аромат бузковий.
Вранішня кава, за руки в сквері,
Я зависав на твоїй біосфері,
Та щось по-тихому залізло в душу -
Собі зізнатись тепер я мушу
Приспів:

Не питай мене,  не питай, чи то була любов…
Не питай мене, не питай, це марно знов і знов…
Не питай мене, не питай, де вмерла наша любов
Не питай мене, не питай, все ясно, я пішов…

Мої потреби, твоє «так треба»,
Наші проблеми неначе з неба
Упали раптом і ми збагнули,
Що так самі себе обманули.
Так зупинімось!- немає часу,
Але я знаю, що не пробачу
Стіну підозри, твої романи,
Ножі у спину, тягар обманів…