Коли хто лоно засiваe

Коли  хто  лоно  засіває -
Щаслива,  неповторна  мить,
На  небі  сонячнім  літає,
Майбутнє  кличе  і  велить.

Ростком  насіння  відбулося
І  душу  в  Господа  взяло,
З  життям  матусиним  сплелося,
Відтак  міцніло  і  росло.

Коли  ж  зродилось  й  закричало
В  полоні  пОтуг  й  тяжких  мук -
Душевних  в  світі  більше  стало
Надійних  й  терпеливих  рук.

Дитинство  швидко  пролітає
В  борні  всіх  злетів  і  падінь
Що  було  добре  -  пам’ятає,
В  непам’ять  те,  що  було  злим.
.
Батькам  -  тривоги  і  надії
Не  доїдять  і  не  досплять,
Малому  -  відкриття  і  мрії:
Знаходити  і  знов  шукать.
         1.10. 2014р., Київ


Рецензии
Дуже правдиво і поетично.

Георгий Грищенко   11.10.2014 17:11     Заявить о нарушении