Пронизують тебе наскрізь
пусті слова, що повторюються
і переслідують тебе скрізь
образи, що не відтворюються.
Голосом гіпнотичним,
спокійним і монотонним,
Вже якимось звичним,
нажаль, безсенсовним
Ідуть вони за тобою,
шляхами досить різними,
залишаючи за собою,-
Сміття купами грізними
Пуст думки
© Copyright: Александра Галушка, 2014
Свидетельство о публикации №114100901094
Свидетельство о публикации №114100901094
Рецензии
