Ступає Осінь босими ногами
На жовтий килим – золото м'яке.
З моєї хати пахне пирогами,
Із димаря повільно дим пливе...
Горіх розкинув віття понад дахом,
Горіхи падають, як дивовижні краплі,
Пливе хмаринка чудернацьким птахом,
Старі сливки, як довжелезні чаплі...
Калина вранці вмита і холодна,
Прощальна і сумна в саду краса.
В прив'ялій айстрі, вже заснути згодна,
Заплуталась сердитая оса...
Здивовано підняв кручені вуса
Мілкий старенький зелен – виноград.
Вже їду я і знову повернуся –
Чекай мене, живий осінній сад...
В саду...
© Copyright: Инна Шумовецкая, 2014
Свидетельство о публикации №114100800706
Свидетельство о публикации №114100800706
Рецензии
Гарний вірш,слово "сердитая",як ви будете згодні на це, можна замінити на нав'язлива або уїдлива, чи ще як вам буде до душі. З вдячністю за своє бачення краси осіннього саду і з теплом бабиного літа Віра.
Вера Бондаренко-Михайлова 03.09.2017 10:33 • Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 03.09.2017 10:33 • Заявить о нарушении