Проси всё сразу. На украинском...

  ( По  народному мотиву.)

-Скажи мені, Фіалочко вродлива,-
Барвінок спозаранку простогнав,-
Кому несеш свій цвіт, така щаслива,
І хто тобі цей запах, ім'я дав?

Дощ викупав листочки молодії...
( З мене всі соки випила жара)
Зцілити тіло вже нема надії:
Тут, біля тину, топче дітвора.

Земля! Куди не кинеш оком-квіти
Споїти можуть запахом село!
Допоможи, Фіалко, зрозуміти,
Чому пить роси тут не повезло?

Глянь на межу: там море самоцвітів!
Коли? Кого зчарує і  мій цвіт?
-Ти Флору попроси, богиню квітів,
Невже  такий немилосердний світ?

Проси все зразу: ім'я, колір, запах-
Нехай накличе зливу на жару,
Зніми, на землю кинь шушун свій з драпу:
В зелений гай  тебе я заберу.

-На сонцепеці, Флоро, я загину
Так квітку  не побачивши свою,
Дай все, що мати може дати сину-
Без імені, без запаху-стою.

Від щирих слів богиня стрепенулась,
Перехрестила землю дев'ять раз,
Душі травинки ніжно доторкнулась-
Забубенів не дощ, а злива враз!

-Мовчав чому?-промовила журливо:
Невигубний! Незломлений! Гаразд!
Дать запаху, чудаче, неможливо,
А ім'я, цвіт-
            зумію дати враз.

Стелись же по Росії вітровалом!
Обліплять бджоли-
             дай нектар на мед
Насіння дам,
   чтоб на весь світ ставало,
Перемахни за річку... І вперед!

Барвінком зватимуть тебе,-сказала,-
Барвінок-символ стійкості, весни!
Поміж листків-бутонів навтикала-
На радість людям, щоб цвіли вони.

Дорогою-барвінок в синій свиті-
До переліску весело побрів,
Розсіять, рознести по всьому світу
Трудолюбивий вітерець зумів.