Я на колінах стою перед тобою.
Хочеш – бий, а хочеш – обійми.
Я вже знесилена йти не з тобою.
Як що не так.. ти мене прости.
Я так тебе любила, і вірила тобі.
А ти зламав надію на любов.
А може і судьба загинуть в боротьбі
За справжню, за свою любов.
Кохання ще вернеться, та я не вірю більше.
І всупереч усім емоціям, словам…
Скажи,та ну хіба ж ще може буди гірше?
Так осінь наказала, не збутися вже нам.
Знесиленна
© Copyright: Сандра Барэа, 2014
Свидетельство о публикации №114100805919
Свидетельство о публикации №114100805919
Рецензии